Просту тому, що вона у вас перша і нерозумно відразу братися за проект, який
просто не потягнути, т. К. Не вистачає знань і досвіду. Прямуємо давно
перевіреному правилом: розвиваємося від простого до складного.
Попереджаю, що шляхів до “мрії” може бути багато. Хтось спробує здобути
формальну освіту ігрового розробника чи хоча б загальну освіту програміста, інші
– підуть працювати в ігрову компанію, треті – займуться самоосвітою. Я ж
поділюся власним баченням розвитку людини, яка хоче створювати ігри.
Моєю першою грою була Match Insanity, яка потім переродилася в Don’t Eat Last
Berry. У ній я реалізував елементарну механіку “гри з дитинства”. Але
найважливіше те, що на розробку першої гри пішло не більше тижня – тож отримавши
найцінніший досвід я зміг швидко зробити висновки і продовжити розвиток.
Книга «Флеш-гра« Сапер »
У другій книзі йдеться про гру, знайомої багатьом користувачам операційної
системи Windows «Сапер».







