Просту тому, що вона у вас перша і нерозумно відразу братися за проект, який просто не потягнути, т. К. Не вистачає знань і досвіду. Прямуємо давно перевіреному правилом: розвиваємося від простого до складного.

Попереджаю, що шляхів до “мрії” може бути багато. Хтось спробує здобути формальну освіту ігрового розробника чи хоча б загальну освіту програміста, інші – підуть працювати в ігрову компанію, треті – займуться самоосвітою. Я ж поділюся власним баченням розвитку людини, яка хоче створювати ігри.

Моєю першою грою була Match Insanity, яка потім переродилася в Don’t Eat Last Berry. У ній я реалізував елементарну механіку “гри з дитинства”. Але найважливіше те, що на розробку першої гри пішло не більше тижня – тож отримавши найцінніший досвід я зміг швидко зробити висновки і продовжити розвиток.

Книга «Флеш-гра« Сапер »
У другій книзі йдеться про гру, знайомої багатьом користувачам операційної системи Windows «Сапер».