“Я все життя мріяв створювати комп’ютерні ігри, але не маю ані відповідної освіти, ані уявлення, як це роблять інші. З чого мені почати?” – це запитання мені доводиться чути зі вражаючою регулярністю. Тож, щоб багатократно не повторюватися, я вирішив написати статтю про перші кроки молодого розробника ігор. Тим більше, що я давно обіцяв це зробити. Тепер у відповідь на запитання можна буде просто дати лінк!

У дев'ятих. ваш технічна англійська стане набагато краще
У десятих. в очах оточуючих ви станете просто гуру програмування
Список можна ще довго продовжувати, але давайте поки зупинимося на цьому. Зараз ваша задача просто сказати самому собі: «Так, я хочу навчитися створювати флеш-гри сам!»

У дев'ятих. ваш технічна англійська стане набагато краще
У десятих. в очах оточуючих ви станете просто гуру програмування
Список можна ще довго продовжувати, але давайте поки зупинимося на цьому. Зараз ваша задача просто сказати самому собі: «Так, я хочу навчитися створювати флеш-гри сам!»

Моєю першою грою була Match Insanity, яка потім переродилася в Don’t Eat Last Berry. У ній я реалізував елементарну механіку “гри з дитинства”. Але найважливіше те, що на розробку першої гри пішло не більше тижня – тож отримавши найцінніший досвід я зміг швидко зробити висновки і продовжити розвиток.