Попереджаю, що шляхів до “мрії” може бути багато. Хтось спробує здобути формальну освіту ігрового розробника чи хоча б загальну освіту програміста, інші – підуть працювати в ігрову компанію, треті – займуться самоосвітою. Я ж поділюся власним баченням розвитку людини, яка хоче створювати ігри.

Розвиваючись, як розробник, ви дедалі більше переконуватиметесь, що зовсім не ваші програмістські та художницькі навички визначають, наскільки успішною буде наступна гра. На перший план виходитимуть куди більш “тонкі” матерії, такі як розуміння психології гравця, здатність вигадати та втілити адиктивний геймплей, хороший ігровий дизайн тощо.

Только практика и реальный результат. Вы создаете игру и в процессе получаете только те знания и умения, которые приводят к цели. В итоге вы будете читать код игры как художественную книгу. Каждая строка скрипта будет для вас живой, действует абсолютно понятной.

Вы, наверное, не слышали о флеш-играх, но и не раз играли в них сами, мало задумываясь о том, как самому создать флеш-игру.